Чим займаються тлумачани на карантині?

Чим довше триває карантин, тим емоційніше реагують на обмеження своїх прав на пересування, відпочинок на свіжому повітрі, роботу тощо українці. Хтозна, може, якби пік поширення коронавірусу припав на зимові місяці, як це було в Китаї, реакція на перебування у чотирьох стінах виявилася б менш агресивною. Та нині за вікном яскраво світить і по-літньому гріє сонечко. Це неабияка спокуса для багатьох змучених «відпочинком» у закритому просторі, а про дітей і мови нема. Малюкам не поясниш, що гойдалки – під забороною «дядьків».  З підлітками легше: їх ще тримають вдома ґаджети, хоча терпець вривається і їм – велосипеди «кличуть» на вулицю все голосніше. Та поки що тлумачани більш-менш дотримуються карантину. Чим вони займаються у цей час, щоб не з’їхати з глузду, «Тлумач. Сьогодні» підсумовував, переглядаючи їхні сторінки у соцмережах.

Пораються на грядках, у садах та квітниках.

Наше місто – далеко не мегаполіс, а на околицях нагадує більше сільську місцевість, тому порядні тлумачани на карантині «облагороджують» город. І, як би там не було, але саме їм заздрять нині всі мешканці багатоповерхівок та «безземельні» містяни. І це лише початок, бо, за народними прикметами, якраз після Благовіщення можна «чіпати» землю. Тож недарма останнім часом з’являється у ФБ стільки мемів і просто анекдотів на тему саджання городу та реакції поліції на це.

Вчаться.

 І ні, це не їхня добра воля, не прагнення до самоосвіти, наприклад, щоб вивчити англійську, італійську, польську і. т. д., а «вайберівські» уроки дітей. Мами нарікають, що не встигають заміняти дітям одразу кількох вчителів (крім цього, не вистачає ні досвіду, ні таких різнопредметних знань). І якщо ще на початку карантину вони були сповнені ентузіазму, мовляв, «я тобі покажу, як вчитися!», то тепер, мабуть, всі чекають на повернення своїх чад  за шкільні парти. На цю тему, до речі, мережею шириться теж чимало смішних відео.

Займаються кулінарією.

Як не дивно, але навіть ті, котрі боялися підходити до кухонної плитки ближче ніж на пів метра, під час карантину чи то з голоду, чи з нудьги стали куховарити. Більше того, пішла мода на блоги про смачні страви, приготовані вдома абсолютними аматорами цієї справи. Готують усі: і діти, і статечні ґаздині, і холостяки, що дотепер харчувалися у кафе. У цій ситуації лише одруженим чоловікам пощастило: їх смачненьким щодня годують і дружина, і дитина, і нежонатий сусід. Світлин із їжею, лайків під рецептами страв та поширень кулінарних відео чи не найбільше на сторінках соцмереж.

Моніторять новинні сайти та телепередачі.

Таких, у кого «шеф, всьо пропало!», теж вдосталь. Прокинутися зранку – і одразу у смартфон чи телевізор: щоб, не дай Боже, не пропустити, скільки людей за ніч померло, одужало чи заразилося, звірити цифри і зрозуміти, що … щось не сходиться. Тепер є чим гризтися увесь день! А ще можна написати під чиїмось постом якийсь гнівний коментар, отримати на нього фідбек – і понеслось!

Беруть участь у челенджах.

Такі фейсбучні ігри не нові, але особливо багато їх з’явилося з початком карантину. Тепер можна по сто разів у день натрапити на чорно-білі фото молодих і не дуже панянок – як певний символ жіночої солідарності; на світлини матусь з дітьми – на підтвердження любові до своїх чад та «щоб прикрасити сірі будні»; статуси, де вказані прізвища друзів із фейсбуку, до яких ти прийдеш в гості після карантину; відео з демонстрацією фізичної підготовки чоловіків тощо.  

Є, звичайно, ще багато інших занять у тлумачан на карантині, вони вишивають, читають книжки, роблять ремонт чи генеральне прибирання, просто спостерігають за природою із балкона чи створюють пісні… Головне, щоб кожен знайшов собі щось до душі, поки що залишався вдома та не хворів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *